страница15/18
Дата24.08.2019
Размер3.88 Mb.
ТипСборник статей

Физическое воспитание в условиях непрерывного образования


1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Мета дослідження. Визначити біологічний вік студентів за допомогою деяких фізіологічних і антропологічних показників студентів та порівняти його з календарним віком. Дати рекомендації щодо наближення біологічного віку до календарного за допомогою засобів фізичної культури.

Результати дослідження та їх обговорення.

В даній роботі для визначення біологічного віку студентів використано розрахункову формулу, запропоновану Інститутом геронтології АМН (методика В. П. Войтенка) [15,19].

Робота включала в себе наступні експериментальні дії:

1. Вимірювання систолічного і діастолічного артеріального тиску.

2. Проведення проби Штанге (затримка дихання на вдиху).

3. Вимірювання ваги тіла студентів.

4. Фіксування статичного балансування студентів (стоячи на одній нозі з закритими очима).

5. Визначення індексу самооцінки здоров'я за спеціальним опитувальником.

Формула для розрахунку біологічного віку студентів:

Для чоловіків:

БВ = 27 + 0,22 х АТС – 0,15 х ЗДВ – 0,15 х СБ+ 0,72 х СОЗ

Для жінок:

БВ = – 1,46 + 0,42 х АТП + 0,25 х ВТ – 0,14 х СБ+ 0,7 х СОЗ

де БВ – біологічний вік, років;

АТС – артеріальний тиск систолічний, мм.рт.ст.;

АТП – артеріальний тиск пульсовий – різниця систолічного і діастолічного тиску мм.рт.ст.;

ВТ – вага тіла, кг;

ЗДВ – затримка дихання на вдиху, сек.;

СБ – статичне балансування, сек.;

СОЗ – самооцінка здоров'я.

Суб'єктивна оцінка здоров'я проводилася на підставі анкетування. Анкета включала 30 питань (див. табл. 2). Ідеальному відчуттю власного здоровья відповідає величина самооцінки, що дорівнює 0 балів. У разі різних порушень самопочуття величина показника може зростати до 30 балів.

В результаті дослідження встановлено, що середній календарний вік студентів (як дівчат, так і юнаків) склав 17,5 років. Як свідчать дані табл. 1, середній фактичний біологічний вік у юнаків перевищує календарний вік на 22 роки, у дівчат – на 8,8 роки.

Розподіл досліджуваних юнаків і дівчат за біологічним віком у відсотковому відношенні представлено на діаграмах 1 та 2 відповідно.
Таблиця 1.

Показники календарного та біологічного віку студентів




Стать

Кількість випробовуваних

Середнє значення КВ, років

Середнє значення БВ, років

Юнаки

17

17,5


39,5

Дівчата

35

25,6





Як бачимо з діаграм 1 та 2, найбільша кількість юнаків має біологічний вік 41–45 років (35,3%), дівчат – 21–25 років (38,9%).

Аналіз суб'єктивної оцінки здоров'я показує, що має місце поширеність окремих ознак передчасного старіння внаслідок недотримання основ здорового способу життя (табл. 2).

Таблиця 2.

Результати визначення суб’єктивної оцінки здоров'я



п/п


Фактори, що впливають на здоров'я

%% від опитаних

юнаки

дівчата

1

Наявність простудних захворювань протягом року

71,4

66,7

2

Наявність інших захворювань протягом року

14,3



3

Поганий сон

28,6

33,3

4

Швидка втомлюваність

14,3

41,7

5

Куріння





6

Зловживання алкоголем





7

Перевантаження домашніми обов'язками





8

Вживання наркотиків





9

Порушення режиму дня

57,1

50,0

10

Нестача рухової активності (відсутність регулярних занять фізичними вправами)

­–

16,7

11

Нерегулярне проходження медоглядів



8,3

12

Неправильне харчування

28,6

58,3

13

Напружений режим праці і навчання

100

83,3

14

Часті стресові стани

57,1

33,3

15

Наявність зайвої ваги тіла



16,7

16

Низька фізична підготовленість

42,8

8,3

17

Часте погане самопочуття

14,3



18

Частий поганий настрій

42,8

50,0

19

Наявність серйозних травм протягом життя

14,3

17,6

20

Багатогодинна робота за комп'ютером

42,8

50,0

21

Відсутність занять у спортивних секціях

70,6

63,3

22

Часте сидіння «нога за ногу»

14,3

91,7

23

Погана постава

28,6

8,3

24

Наявність застійних явищ при травленні





25

Проблеми з вестибулярним апаратом



16,7

26

Проблеми з координацією рухів



8,3

27

Наявність нервових зривів, депресій

28,6

33,3

28

Недотримання санітарно-гігієнічних норм





29

Песимізм

14,3

16,7

30

Несприятлива обстановка в сім'ї

14,3


Як ми бачимо з даних табл. 2, пропаганда здорового способу життя в академії має досить високу ефективність, велика частина студентів не палять і не вживають алкогольних напоїв .

Необхідно також відзначити, що більшість студентів не розуміють наявності взаємозв'язку стану здоров'я і фізичної культури людини, не вважають, що мають низький рівень рухової активності та низьку фізичну підготовленість. Більшість з них не займаються у спортивних секціях. Має місце переоцінка більшістю студентів рівня своєї фізичної підготовленості. Вони вважають його нормальним, хоча нормативи державного тестування виконуються ними в середньому на 2–3 бали. У зв'язку з цим необхідно знаходити нові форми і методи роботи з метою формування у студентів стійкої мотивації до регулярних занять фізичною культурою і спортом під час навчання у вузі і протягом усього подальшого життя.

За результатами дослідження можна надати наступні практичні рекомендації:



  1. Для ліквідації фізкультурної безграмотності студентів можуть використовуватися такі методи: роз'яснювальна робота на заняттях з фізичного виховання; розширення теоретичної підготовки та залучення студентів до участі в науково-дослідній роботі (конференції з фізичної культури і спорту, написання і захист рефератів на задану тему, вивчення методичних рекомендацій, проходження комп'ютерного тестування з питань здорового способу життя та ін.).

  2. На наш погляд, формування знань про взаємозв'язок календарного і біологічного віку і підвищення освіченості студентів у галузі фізичної культури сприятиме вирішенню завдання формування у них стійкої мотивації до підтримки активного способу життя та відповідної фізичної форми. В цілому, це може сприяти зміні ставлення до власного організму, появі почуття цінності свого професійного здоров'я, розумінню необхідності корекції свого біологічного віку, розширенні діапазону професійної компетентності щодо спрямованого благотворного впливу фізичної культури на біологічний вік.

  3. Необхідно розробити та реалізувати на практиці відповідні комплекси вправ, виконання яких дозволить наблизити біологічний вік студентів до календарного. Такі дослідження проводились і раніше [12–14], але бажано мати комплекси вправ з урахуванням індивідуальності студентів, а також наявної спортивної матеріально-технічної бази та обладнання.

Висновки.

  1. У досліджуваній групі студентів, чий календарний вік складає 17,5 років, середній показник біологічного віку сягнув у юнаків – 39,5 років, у дівчат – 25,6 року.

  2. Необхідні подальші дослідження для визначення раціонального співвідношення засобів та методів фізичного виховання з метою зниження біологічного віку студентів.

  3. Подальші дослідження полягають у встановленні біологічного віку студентів за допомогою інших методик, та їх порівняння з метою визначення найбільш коректної для використання в умовах вищого навчального закладу.


Список літератури
1. Абрамович С. Г. Биологический возраст человека / С. Г Абрамович // Сибирский медицинский журнал. – 1999. – № 19(4)–99. – С. 4–7.

2. Абрамович С. Г. Способ определения биологического возраста человека / С. Г. Абрамович, И. М. Михалевич, А. В. Щербакова и др. // Сибирский медицинский журнал. – 2008. – № 1. – С. 46–48.

3. Артюхов И. П. К вопросу о методологии оценки здоровья населения / И. П. Артюхов, Н. Н. Медведева, В. Г. Николаев и др. // Казанский медицинский журнал. 2013.– Т. XСIV. № 4. – С. 522–526.

4. Белозерова Л. М. Определение биологического возраста по анализу крови / Л. М. Белозерова // Клиническая геронтология. – 2006. – № 3. – С. 50–52.

5. Бондаренко Д. С. Определение биологического возраста студенток физического факультета ПГГПУ // Д. С. Бондаренко, О. Б. Кузнецова // Физическая культура, спорт, туризм: научно-методическое сопровождение сборнике трудов конференции. Пермь, 2014. – С. 26–29.

6. Бурльер Ф. Определение биологического возраста человека / Женева: Изд. ВОЗ. – 1970. – 71 с.

7. Донцов В. И. Биологический возраст как метод системной оценки онтогенетических изменений состояния организма / В. И. Донцов, В. Н. Крутько // Онтогенез. – М., 2015. – Т. 46. – № 5. – 295 с.

8. Евстигнеева М.И. Понятие “биологический возраст” как показатель уровня здоровья и необходимость его изучения студентами-медиками / М. И. Евстигнеева // Адаптивная физическая культура. – 2011. – Т. 46. № 2. – С. 28–30.

9. Емельянова Н. Г. Влияние социально биологических факторов и образа жизни на биологический возраст человека / Н. Г. Емельянова, П. В. Малов, Д. Э. Искендеров // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. Самара, 2010. – Т. 12. – № 1(6).

10. Женина Д. А. Биологический и паспортный возраст студенток первого и третьего курса факультета педагогики и психологии детства / Д. А. Женина, М. А. Токмянина, Н. Н. Винник // Физическая культура, спорт, туризм: научно-методическое сопровождение сборнике трудов конференции. Пермь, 2016. – С. 18–20.

11. Кешишян И. В. Методика определения биологического возраста человека / И. В. Кешишян, А. Н. Шкребко // Лечебная физкультура и спортивная медицина. – 2009. – № 10(70). – С. 52–57.

12. Курысь В. Н. Коррекция биологического возраста студентов медицинских вузов средствами физической культуры / В. Н. Курысь, М. И. Евстигнеева // Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта. – 2012. – № 8 (90) – С. 52–58.

13. Кусякова Р. Ф. Физическая нагрузка и биологический возраст / Р. Ф. Кусякова // Международный научно-исследовательский журнал, Пермь. – 2016. – № 8–5 (50). – С. 42–44.

14. Леготкин А. Н. Влияние физических нагрузок на биологический возраст / А. Н. Леготкин, А. Б. Лопатина // Международный научно-исследовательский журнал, Пермь. – 2016. – № 8–2 (50). – С. 111–112.

15. Лощицька Т. І. Біологічний вік та темпи старіння організму студентів / Т. І. Лощицька // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2010. – № 7. – С. 50–52.

16. Маркин В. В. Соотношение биологического, психологического и календарного возраста / В. В. Маркин, Л. Д. Маркина // Электронный сборник научных трудов «Здоровье и образование в XXI веке, Москва. – 2011. – № 7 (Т. 13). – С. 323.

17. Назаренко Г. И. Новые компьютерные технологии в оценке биологического возраста / Г. И. Назаренко, И. Б. Героева, Е. А. Кузнецов и др. // Клиническая геронтология. – 2005. – № 7. – С. 62–67.

18. Рослякова Е. М. Сравнение некоторых показателей, характеризующих биологический возраст / Е. М. Рослякова, К. Х. Хасенова, А. Г. Бисерова и др. // Международный журнал экспериментального образования. – 2015. – № 4. – С. 430– 431.

19. Церковная Е. В. Биологический возраст и темпы старения студентов с разной степенью двигательной активности / Е. В. Церковная, А. Л. Нефедова, В. Н. Осипов и др. // Физическое воспитание студентов. – 2011. – № 1. – С. 130–132.

20. Черемушникова И. И. Мониторинг биологического возраста студентов как показатель адаптации в вузе / И. И. Черемушникова, Н. О Давыдова, Н.В. Гривко и др. // Врач-аспирант. – 2012. – Т. – 53. № 4. – С. 285–292.



Красуля А. В.
Дослідження відношення студентів гуманітарного університету до здорового способу життя
(Зб. пр. ІІІ Всеукр. студен. наук.-практ. конф. / Житомир. ун-т ім. І. Франка. – Житомир, 2017. – С. 72–78)
Анотація.

У статті визначено відношення сучасних студентів до здорового способу життя, їхня поінформованість щодо засобів його підтримки, у тому числі за допомогою занять фізичними вправами. Зроблено аналіз отриманих даних.



Ключові слова.

Здоровий спосіб життя, студенти, фізична підготовленість, анкетування.



Постановка проблеми.

Пильна увага до здорового способу життя студентів, зростання вимог до стану здоров'я і фізичної підготовленості майбутніх фахівців пов'язані зі стурбованістю суспільства в зв'язку зі зростанням захворюваності в процесі професійної підготовки студентів і подальшим зниженням їх працездатності. Тому актуальним є визначення ставлення до здорового способу життя сучасних студентів та розробка рекомендацій щодо запровадження засобів зміцнення здоров'я через формування мотивації до занять фізичними вправами та ліквідацію шкідливих звичок.



Аналіз останніх досліджень.

Інтенсивна розумова праця та фізична активність, пов'язані з навчальним процесом, пред'являють до організму студентів підвищені вимоги. У зв'язку з цим пріоритетним завданням навчального закладу є зберігання здоров'я студентів як трудового потенціалу країни і формування у них цінних орієнтацій по відношенню до власного здоров'я, включаючи і ставлення до шкідливих звичок. Тому особливого значення набуває робота з молоддю з питань здорового способу життя та, зокрема, фізичного виховання. З метою з'ясування соціального портрета сучасного студентства необхідний збір інформації з питань життя, діяльності та інтересів молоді.

За даними Міністерства охорони здоров'я України 71% захворювань у юнаків і дівчат пов'язані з гіподинамією [5].

Зараз активно проводяться соціологічні опитування студентів з питань їх ставлення до здорового способу життя, до фізичної культури і спорту [1–4]. Аналіз результатів цих опитувань показує, що найчастіше студенти недостатньо освічені в цій області, обмежено сприймають фізичну культуру (найбільшою мірою – для прояву рухових можливостей організму), у них відсутнє розуміння взаємозв'язку стану здоров'я, регулярності занять фізичною культурою і успішної професійної діяльності в майбутньому. В той же час, дослідження підтверджують, що у сучасних студентів здоров'я входить до трійки життєвих пріоритетів.

Ці дослідження також показали, що, на жаль, студенти використовують тільки дещицю можливостей людського організму, сподіваючись на молодість, швидку адаптацію до навколишнього середовища і природну витривалість.

Проблеми залучення молоді до здорового способу життя відображають, в основному, наступні напрямки: госстандартізація соціального замовлення в сфері фізичної культури, наявність інноваціоннних форм навчання і виховання, моделювання здоров'я зберегаючей системи освіти, формування мотиваційно-ціннісних орієнтацій у галузі фізичної культури, конструювання педагогічних технологій і оздоровчих програм, що забезпечують активність студентів у фізичному самовдосконаленні.



Мета дослідження.

Визначити актуальність ведення здорового способу життя серед студентів гуманітарного університету, їх відношення до нього та поінформованість щодо складових частин здорового способу життя та методів його підтримування.



Результати досліджень та їх обговорення.

Нами було проведено соціологічне дослідження сучасних студентів вищого навчального закладу – гуманітарного університету за допомогою вибіркового анонімного анкетування. При проведенні дослідження використовували 11 анкет, що включали в загальній складності 112 питань.

Аналіз орієнтації студентів на підтримку здорового способу життя відображено на діаграмі 1.

Як свідчать дані діаграми 1, тільки 21% респондентів досить чітко зорієнтовані на підтримку здорового способу життя.

За результатами опитування також виявилось, що 23,3% студентів практично ніколи не робили вчинки, які можуть зашкодити здоров'ю, а 53,3% робили це в рідкісних випадках. При цьому 36,6% вважають, що ведуть здоровий спосіб життя, а 23,3% негативно відповіли на це питання.

Аналіз думок про співвідношення загальної і фізичної культури студентів показав, що тільки 30% студентів бачать взаємозв'язок загальної та фізичної культури людини, 60% з них вважають, що такого взаємозв'язку немає, а 10% не змогли відповісти на це питання. Таким чином, 70% студентів не бачать взаємозв'язку між загальною і фізичною культурою людини, а, отже, і керуються цим в своєму особистісному розвитку.



Діаграма 1. Життєві уподобання студентів


Крім того, тільки 23,4% студентів хвилює оцінка оточуючих їх фізичного стану та здоров'я, 46,6% – не дуже хвилює, 30% – така оцінка не хвилює взагалі.

Оцінку студентами впливу нестачі рухової активності на здоровий спосіб життя наведено на діаграмі 2.

Як свідчать дані діаграми 2, необхідна подальша пропагандистська робота щодо розуміння необхідності рухової активності, її значного впливу на стан здоров'я та працездатність людини.

Діаграма 2. Вплив нестачі рухової активності на здоров'я


Серед відомих засобів підтримки свого фізичного стану студенти систематично використовують фізичні вправи (56,6% відповідей); використовують час від часу: заняття на тренажерах (6,6%), парну, сауну (26,6%); практично не використовують: психотерапію, аутогенне тренування (76,6%), нетрадиційні медичні засоби (70%), звичайні ліки (80%), розвантажувальні дієти, голодування (80%), загартовування (80%). При самооцінці свого фізичного стану студенти віддають перевагу позитивним оцінкам (50%) перед нейтральними (33,3%) або негативними (13,3%), а розвиток всіх фізичних якостей більшість студентів вважають нормальними, хоча нормативи державного тестування за п'ятибальною шкалою в середньому виконуються ними на 2-3 бали. Таким чином, у наявності переоцінка більшістю студентів рівня своєї фізичної підготовленості.

Аналіз анкет також показує, що основним джерелом інформації в галузі фізичної культури для студентів є практичні заняття у ВНЗ або спортивні тренування. Це підтверджує основну роль практичної діяльності в забезпеченні фізкультурної освіченості студентів.



Висновки.

1. Аналіз отриманої інформації свідчить про мозаїчність структури знань студентів про здоровий способі життя і значення фізичної культури та спорту у формуванні його, їх недостатньою впорядкованістю і взаємозв'язком.

2. Визнаючи вплив фізичної культури на окремі компоненти загальної культури людини, більшість студентів не розуміють наявності взаємозв'язку загальної і фізичної культури людини. Отримані дані говорять про відсутність у більшості студентів активних зусиль з підтримки свого фізичного стану.

3. Як з'ясувалося, основним джерелом знань студентів в області фізичної культури є практичні заняття університеті, що підтверджує методологічне положення про переважний вплив практики в процесі формування фізичної культури студентів.

4. З огляду на певний інтерес студентів до інформації з питань здорового способу життя та фізичної культури, відповідним фахівцям необхідно звернути увагу на розширення тих знань і умінь студентів, які, як з'ясувалося в результаті опитування, є для них надзвичайно складними. Тільки таким чином ми зможемо комплексно впливати на грамотність студентів з питань здорового способу життя та фізичної культури.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18