страница4/4
Дата24.08.2019
Размер0.68 Mb.

Бондарева Н. А


1   2   3   4

1.2. Общая стратегическая цель и задачи

Использование компьютерных средств и ИКТ при изучении иностранного языка позволяет решить следующие задачи:

- повышение мотивации к изучению языка и традиций других стран и привлечение внимания ребенка анимационными средствами, картинкой и звуком;

- стимулирование активности детей посредством решения проблемных задач (компьютер сам способен поощрять ребенка при правильном ответе);

- способствование развитию саморегуляции ребенка (ребенок самостоятельно регулирует темп и количество решаемых игровых ситуаций по иностранному языку);



- способствование развитию усидчивости и привитие навыков самоконтроля (компьютер очень «терпелив», он никогда не ругает ребенка за ошибки, а ждет, пока он их исправит).

1.3. Оценка эффективности использования ИКТ на занятиях в детском саду

В детском саду было проведено анкетирование среди родителей в целях исследования мнения об использовании ИКТ на занятиях по иностранному языку.

В результате данного анкетирования 83% родителей допустили возможность использования видеопрезентаций и игровых программ в обучении детей при соблюдении здоровьесберегающего подхода . 17% родителей допускают экспериментальное использование ПК на занятиях с целью выявления прогресса у детей.
Анкетирование

«Эффективность использования ИКТ на занятиях ИЯ»




Пример использование ИКТ во французском саду региона Шампань-Арденн. Визит в рамках культурно-лингвистической стажировки. Июнь 2013




    1. Предполагаемый результат использования ИКТ на занятиях по иностранному языку для детей дошкольного возраста:

  1. Приобретение первичных навыков коммуникации с иноязычными друзьями путем организации видеоконференции.

  2. Освоение мультимедийных технологий в процессе выполнения индивидуальных заданий по иностранному языку;

  3. Повышение мотивации к изучению иностранного языка и знакомстве с культурой других стран;

  4. Повышение самооценки ребенка, его национальное самоопределение и осмысление значимости культуры своей страны.

  5. Приобретение навыка самоконтроля.



    1. Список литературы:




  1. Психологические особенности усвоения второго языка младшими школьниками // Иностранные языки в школе. 1986. № 2. С. 24-32.

  2. Психологические предпосылки раннего овладения иностранными языками // Иностранные языки в школе. 1985. № 5. С. 24–30.

  3. Негневицкая Е.И. Иностранный язык для самых маленьких: вчера, сегодня, завтра // Иностранные языки в школе. 1987. № 6.

  4. Протасова Е.Ю. Дети и языки. Организация жизнедеятельности детей в детском саду. Методическое пособие к программе «Двуязычный детский сад». М., 1998.

  5. Информационный портал «Большая библиотека» www.e-ng.ru



С.Л. Мерцалова, И.В. Карпова
Знание иностранных языков

как фактор конкурентоспособности специалистов на рынке труда
Большие изменения, происходящие в современном мире, а также активная интеграция российской экономики в мировую способствуют укреплению международных связей в политической, культурной и хозяйственной жизни общества. Процесс глобализации, затронувший все сферы жизни современного человека, предъявляет новые требования к уровню профессиональной подготовки специалиста. Чтобы стать высококвалифицированным и востребованным специалистом в наши дни, кроме глубоких профессиональных знаний, необходимо обладать особым уровнем иноязычной компетентности, подразумевающим комплексное профессионально-ориентированное владение иностранными языками.

Современный специалист должен регулярно изучать литературу по интересующей его тематике не только на русском, но и на иностранном языках, чтобы быть в курсе последних достижений мировой науки. Он должен владеть навыками чтения и перевода, а также коммуникативными умениями, чтобы принимать участие в международных конференциях и симпозиумах.

В современном мире такие средства связи как интернет, телевидение и пресса предоставляют практически неограниченные возможности для получения информации. Однако особенностью современных средств коммуникации является то, что большинство представленной в них информации изложено на иностранном языке. Именно поэтому для расширения и реализации своих личных и профессиональных интересов достаточно часто людям приходится изучать иностранные языки.Кроме того, знание специалистом одного или нескольких иностранных языков способствует продвижению его по карьерной лестнице, положительно влияет на рост заработной платы и обеспечивает определенными конкурентными преимуществами по сравнению с другими кандидатами на рынке труда.

Безусловно, глобализация мотивирует людей на изучение иностранных языков, при этом самым актуальным остается английский язык, который традиционно считаетсяязыком бизнеса, языком политических и научных отношений, языком компьютерных технологий.Но мир не стоит на месте, и все больше требуются специалисты, владеющие ни одним, а двумя и даже тремя иностранными языками. Однако прежде, чем принять решение об углубленном изучении иностранного языка, следует четко представлять, какие перспективы вас ожидают в профессиональной деятельности.

При поиске ответа на вопрос, способно ли знание иностранных языков повысить конкурентоспособность соискателя, мы опирались на статистические данные многочисленных интернет-порталов, изучающих спрос работодателей на высококвалифицированных специалистов. Так, согласно данным интернет-журнала Point.ru, строгие требования к иноязычной компетентности соискателей предъявляют не более чем 30% работодателей. Однако чем крупнее компания и выше должность, тем чаще в заявке можно увидеть строчку «свободное владение английским». По мнению профессионалов в области HR-отрасли, серьезные знания актуальных иностранных языков - английского, немецкого и французского - повышают стоимость специалиста примерно на треть. Для «безъязычных»кандидатов карьерный рост весьма ограничен.

Если обратиться к анализу предложений от работодателей, то четко можно проследить следующую тенденцию: топ-менеджмент, а зачастую и сотрудники среднего звена без знания иностранного языка не слишком востребованы на рынке труда. Особое значение иноязычной компетентности сотрудников придают в западных компаниях, поскольку вся внутренняя документация и переписка с деловыми партнерами осуществляется, как правило, на иностранном языке.

Согласно данным интернет-журнала Point.ru, коэффициент зарплаты соискателя растет пропорционально уровню владения иностранными языками. Так, сотрудник среднего звена, применяющий на практике знание иностранного языка на базовом уровне, может рассчитывать на оклад, размер которого на 20-25% больше, чем оклад сотрудника, не владеющего иностранным языком. А зарплата кандидата, умеющего свободно общаться на уровне носителя языка, будет увеличена не меньше, чем на 60%. Каждая новая строчка в разделе «иностранные языки» прибавляет к окладу соискателяот 20 до 40% в зависимости от уровня владения.

Ссылаясь на данные исследований интернет-портала www.ubo.ru, целью которых было проанализировать уровень зарплат специалистов со знанием английского языка на разговорном или свободном уровне, обладающих равным опытом работы в профессиональной сфере, были сделаны следующие выводы.

Соискатели на должность бухгалтера или юриста, способные бегло изъясняться на иностранном языке, могут претендовать на прибавку к зарплате в 20-30%, если сумеют обойти конкурентов, не владеющих основами иноязычной компетентности. Однако по последним данным, на одну вакансию бухгалтера со знанием английского языка на разговорном или свободном уровне в среднем приходится 20 резюме соискателей, а на вакансию юриста – до 30.

Инженеры, демонстрирующие редкое для технической специальности свободное владение иностранным языком, могут зарабатывать на 10-30% больше своих коллег, не владеющих языком на должном уровне. При этом конкуренция в этой сфере деятельности сравнительно невысока: на одну вакансию претендует не больше 8 кандидатов.

Заработок менеджеров по продажам, а также менеджеров по работе с клиентами и логистов на 10-20% выше, чем у специалистов без знания иностранных языков. В наиболее выигрышной позиции при поиске работы находятся менеджеры по продажам (14 резюме на вакансию), в то время как среди претендентов на должность менеджера по работе с клиентами конкуренция гораздо более жёсткая – 40 резюме на одну вакансию.

С учетом всего вышеизложенного можно сделать вывод, что иноязычная компетентность оказывает значительное влияние на положение специалиста на рынке труда. Соискатели, свободно владеющие языками международного общения, более востребованы у российских работодателей, чем специалисты, не обладающие иноязычной компетентностью. Уверенное знание языка повышает размер зарплаты специалиста в разных сферах экономики в среднем на 10-30%, при этом конкуренция среди соискателей довольно высока. Но не стоит забывать, что знание иностранного языка – это важный плюс, но никак не гарантия успеха, залогом которого в первую очередь являются профессиональные характеристики кандидата, среди которых наиболее важными и востребованными руководители считают уровень профессиональных знаний, опыт работы, качество выполнения профессиональных функций и профильное образование.


Список литературы.


  1. http://www.point.ru

  2. http://www.superJob.ru

  3. http://www.ubo.ru/articles/?cat=121&pub=2466

  4. http://www.workoteka.ru



Семенова Е.Г., Лепешкина Г.Г.

ФГБОУ ВПО «Орловский государственный институт

экономики и торговли»

Орел, Россия

ОБУЧЕНИЕ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЙ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЛЕКСИКЕ В НЕЯЗЫКОВОМ ВУЗЕ

В условиях активизации международного научного и экономического сотрудничества растет спрос на специалистов, которые в состоянии свободно общаться на профессионально-ориентированные темы на иностранном языке, получать информацию о новейших разработках в области науки и техники из иноязычных источников.

В современных условиях иноязычное общение становится существенным компонентом будущей профессиональной деятельности специалиста, в связи с этим значительно возрастает роль дисциплины «иностранный язык» в неязыковых вузах. Государственный образовательный стандарт высшего профессионального образования требует учета профессиональной специфики при изучении иностранного языка, его нацеленности на реализацию задач будущей профессиональной деятельности выпускников.

Быстрое развитие науки и техники требует коренных преобразований в подходах к преподаванию иностранного языка для специальных целей в неязыковых вузах. Язык для специальных целей отличается определенной спецификой лексики, синтаксиса, словообразования по сравнению с языком повседневного общения или литературным языком.

Основной целью обучения иностранному языку в неязыковом вузе является достижение уровня, достаточного для практического использования иностранного языка в будущей профессиональной деятельности, то есть формирование у студентов коммуникативной компетенции, позволяющей осуществлять практическое владение языком в профессиональной (производственной и научной) и повседневно-бытовой сферах.

Программа по иностранному языку в неязыковом вузе требует умения понимать и передавать содержание прочитанного текста по специальности с минимальной опорой на словарь. Для выработки таких умений нужен достаточный пассивный словарный запас, т.е. лексический минимум, который бы позволил понимать текст на основе узнавания большей части лексических единиц в тексте. Успех овладения иноязычным профессионально-ориентированным общением зависит, в конечном итоге, от того, насколько быстро и прочно студенты овладеют терминологической лексикой языка как средством получения информации для своей будущей профессиональной деятельности. Следовательно, студенты должны овладевать в первую очередь терминами значимыми, которые понадобятся им для понимания текстов по специальности.

Эффективность процесса обучения иностранному языку определяется осознанием учащимися его роли в будущей профессиональной деятельности.

Особую актуальность приобретает профессионально-ориентированный подход к обучению иностранного языка в неязыковых вузах, который предусматривает формирование у студентов способности иноязычного общения в конкретных профессиональных, деловых, научных сферах и ситуациях с учетом особенностей профессионального мышления. Под профессионально-ориентированным понимается обучение, основанное на учете потребностей студентов в изучении иностранного языка, диктуемого особенностями будущей профессии или специальности [5, с. 5]. Оно предполагает сочетание овладения профессионально-ориентированным иностранным языком с развитием личностных качеств обучающихся, знанием культуры страны изучаемого языка и приобретением специальных навыков, основанных на профессиональных и лингвистических знаниях.

Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку признается в настоящее время приоритетным направлением в современной системе образования.

Иноязычное общение становится существенным компонентом про-фессиональной деятельности специалистов. В настоящее время ставится задача не только овладения навыками общения на иностранном языке, но и приобретения специальных знаний по специальности.

Изучение иностранного языка должно быть не самоцелью, а средством достижения цели повышения уровня образованности, эрудиции в рамках своей специальности. Учет специфики будущей профессии требует работы над специальными текстами, изучения специальных тем для развития устной речи, изучения словаря-минимума по соответствующей специальности, создания пособий для активизации грамматического и лексического материала обучающихся.

Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку в неязыковых вузах требует нового подхода к отбору содержания обучения. Оно должно быть ориентировано на последние достижения в той или иной сфере человеческой деятельности, своевременно отражать научные достижения в сферах, непосредственно задевающих профессиональные интересы обучающихся, предоставлять им возможность для профессионального роста. Отбор содержания призван способствовать разностороннему и целостному формированию личности студента, подготовке его к будущей профессиональной деятельности.

Эффективность работы преподавателя при обучении иностранному языку для специальных целей зависит не только от знания им необходимого языкового материала, умения использовать его в речи, способностей объяснять этот материал и добиваться его усвоения студентами, компетентности в вопросах практики преподавания, но и от того, насколько хорошо преподаватель разбирается в вопросах, связанных с будущей профессией своих студентов.

Обучение терминологии в процессе осуществления речевой коммуникации позволяет обеспечить успешное решение задачи формирования профессионально-ориентированной коммуникативной компетенции студентов, которое заключается в развитии их способности осуществлять полноценное профессиональное общение на иностранном языке, ориентироваться в профессиональной ситуации, ставить цели, принимать решения, осуществлять поставленные задачи на практике, корректировать профессиональную деятельность с учетом изменяющихся ситуаций.

Качество знаний определяется их глубиной и прочностью, а качество умений - практической способностью применять имеющиеся знания на практике, ценностью выполненной работы. Уровень качества знаний, умений, навыков учащихся определяется оценкой.

В работе «Как определить эффективность учебной работы?» Ю. М. Орлов, определяет эффективность учебной деятельности студентов тем, насколько успешно они овладевают содержанием обучения, и выделяет следующими показателями:

– увеличение количества и улучшение качества полученных в ходе обучения знаний, умений, навыков;

– уменьшение учебного времени, затрачиваемого на достижение целей обучения – приобретение желаемых знаний, умений, навыков;

– прочность и долговечность усвоенных знаний и сформированность умений и навыков;

– сформированность мотива учения и адекватных учебных навыков;

– добросовестность отношения к занятиям [6, с. 12-14]

Важнейшим фактором при отборе терминов становится текст как источник познавательной информации и пример употребления терминологической лексики в контексте. Текст должен стать эффективным инструментом для последующего высказывания на профессиональную тему.

Иноязычные профессионально-ориентированные тексты не должны дублировать учебный материал специальной учебной дисциплины на родном языке, иначе работа с иноязычным текстом превращается в скучный немотивированный перевод, теряет мотивацию и формирование иноязычной компетенции из-за отсутствия новизны.

Самым эффективным методом отбора высокочастотной лексики на практике является сотрудничество преподавателей иностранного языка и специальной кафедры, которое может заключаться в определении профессионально-ориентированной тематики, отборе учебного материала и терминологической лексики, адекватном переводе терминологической лексики.

Отобранная терминологическая лексика каждого отдельного текста обрабатывается и организуется в списки лексического минимума раздела/ курса. Составленный таким образом минимум терминологической лексики на основе профессионально-ориентированных текстов, оптимизирует процесс изучения, т.к. связан с конкретным учебным материалом. Таким образом, часть оперативной памяти студентов освобождается от низкочастотной лексики, что обеспечивает более прочное запоминания высокочастотной терминологии, необходимой для понимания прочитанных текстов по специальности и формирование высказываний на их основе.

Следовательно, рациональный отбор высокочастотной лексики позволяет оптимизировать процесс обучения иностранному языку для специальных целей в неязыковых вузах.

Содержание профильно-ориентированного обучения иностранному языку должно составить процесс формирования коммуникативной компетенции. Результатом ее формирования являются умения заданного уровня в пяти видах речевой деятельности: аудировании, говорении, чтении, письме, переводе.

Современный специалист должен быть действительно компетентен в профессионально-ориентированной сфере общения. Он должен уметь запросить и дать информацию об интересующих его вопросах у носителя языка. То есть, выехав за рубеж или же принимая у себя на родине иностранного специалиста, он мог бы свободно обмениваться терминами на иностранном языке в области своей профессии.

Выпускник ВУЗа должен иметь навыки для перевода и интерпретации научной литературы по специальности, которая может быть на иностранном языке.

Кроме этого, существование современного поколения немыслимо без обмена опытом с представителями других стран. Поездка же за рубеж невозможна без иностранного языка. Без него человек не сможет ни узнать дорогу, например, к тому же предприятию, куда он направлен на стажировку, ни  даже купить себе еду.

Профессионально-ориентированное чтение на иностранном языке, навыки которого студенты получают при обучении в вузе, оказывает реальную помощь в профессиональной деятельности специалиста, так как чтение научной литературы на иностранном языке является одним из основных способов пополнения знаний по профилю специализации.

Уровень познавательной активности студентов тесно связан со степенью сформированности профессиональной направленности. Студенты старших курсов, осознавшие правильность выбора будущей профессии и знания иностранного языка, склонны к самостоятельной работе и самоуправлению собственной деятельностью. Поэтому при анализе обучения студентов особое значение имеют вопросы, связанные с системой познавательных потребностей, внутренней мотивацией деятельности.

Обладая прочными и глубокими знаниями и умениями работать со специальными текстами, студенты считают необходимым развивать у себя навыки разговорной речи. Для таких студентов характерна повышенная требовательность к качеству собственных знаний. А неудовлетворенность степенью владения иностранным языком является стимулом к дальнейшему совершенствованию как языковых знаний, так и знаний по профильным предметам.

Конечно, не все студенты осознанно выбрали ту или иную профессию. Не имея высокой мотивации в изучении профессионально-ориентированных предметов, эти студенты не видят значения и в изучении и иностранного языка, как средства повышения профессиональных знаний.

Выявление уровня сформированности профессиональной направленности студента дает возможность активизировать его познавательную деятельность.

При отборе иноязычной информации преподаватель должен умело подобрать тексты для перевода, учитывая при этом интересы студентов, их индивидуальные особенности и уровень знаний. Обучение иностранному языку должно быть неразрывно связано с изучением специальных дисциплин. Только это обеспечит высокую информативность учебного материала и его актуальность.

Работа с иноязычной информацией способствует формированию и развитию профессиональных интересов студентов, активизации их познавательной деятельности, готовности обучаемых целенаправленно использовать полученные языковые знания в сфере профессиональной деятельности, дополняя и развивая их.

Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку целесообразно осуществлять с учетом современных технологий и инновационных методик обучения.

Профессиональная направленность деятельности требует самого тесного взаимодействия дисциплины «иностранный язык» с профилирующими дисциплинами. Перед преподавателем иностранного языка стоит задача научить будущего специалиста на основе межпредметных связей использовать иностранный язык как средство систематического пополнения своих профессиональных знаний, а также как средство формирования профессиональных умений и навыков.


Список литературы

  1. Алексеева Л.Е. Методика обучения профессионально ориентированному иностранному языку: Курс лекций: Методическое пособие [Текст] / Л.Е. Алексеева. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2007. – 136 с.

  2. Гальскова Н.Д. Теория обучения иностранным языкам. Лингводидактика и методика [Текст] / Н.Д. Гальскова, Н.И. Гез. – М.: Академия, 2007. – 336 с.

  3. Гринев-Гриневич С.В. Терминоведение: Учебное пособие [Текст] / С.В. Гринев-Гриневич. – М.: Академия, 2008. – 304 с.

  4. Каргина Е.М. Использование принципа преемственности в профильном профессионально-ориентированном обучении иностранному языку // Гуманитарные научные исследования. – Февраль 2014. – № 2 [Электронный ресурс].

  5. Образцов П.И., Иванова О.Ю. Профессионально-ориентированное обучение иностранному языку на неязыковых факультетах вузов: Учебное пособие [Текст] / П.И. Образцов, О.Ю. Иванова. – Орел: ОГУ, 2005. – 114 с.

  6. Орлов Ю.М. Как определить эффективность учебной работы [Текст] / Ю.М. Орлов // Вестник высшей школы. – 1986. – №6. – С.12–15.

Середюк Л.А.

Рівненський державний гуманітарний університет

Рівне, Україна


Використання комп'ютерних інформаційних технологій в процесі вивчення німецької мови
В сучасному світі питання щодо використання інформаційно-комунікативних Інтернет - технологій у навчанні стає все більш актуальним, оскільки економічний та соціальний розвиток країни поступово робить Інтернет повсякденною реальністю для школярів, студентів та викладачів, а інформаційно-комунікаційні технології створюють нове глобальне середовище, в якому майбутньому поколінню належить не лише спілкуватись, а й будувати професійні і особистісні відносини, позиціонувати свої інтереси та презентувати себе. І від того, наскільки ефективно їм це вдасться, й буде залежати їхнє особисте благополуччя й професійний успіх. Саме тому останнім часом велике значення надається інформатизації системи освіти. У зв язку з цим, при вивченні іноземної мови, метою середньої освіти поряд з розвитком іншомовної комунікативної компетенції є розвиток інформаційної компетенції, що дозволяє учням не лише знаходити необхідній матеріал в мережі Інтернет, а й створювати інформаційні ресурси та обмінюватись ними. Якщо розглядати урок як соціальне замовлення суспільства, системи освіти, то сьогодні ми наблизились до рівня, коли комп'ютерна грамотність випускника школи мусить бути достатня у тому, щоб вільно працювати на персональному комп'ютері як користувач. Це потреба, продиктована часом, рівнем розвитку і моральними цінностями суспільства. Минув час, коли можна було повідомляти знання. У навчанні особливий акцент ставиться сьогодні на власну діяльність дітей з пошуку, усвідомлення і переробки нових знань. Учитель постає як організатор процесу вчення, керівник самодіяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу й підтримку. Необхідно переосмислити місце й роль інформації, що веде до переосмислення змісту освіти. Кожна дитина має власний улюблений предмет, який має допомогти у відкритті можливостей використання сучасних комп'ютерних технологій, конкретно комп'ютерних програм. І навпаки, комп'ютерні програми можуть стати дитині ще одним інструментом для пізнання улюбленого предмета. Напевно, сьогодні потрібно говорити вже про те, що комп'ютерні програми є частиною загальної інформаційної культури вчителя і учнів.

Інформаційний освітній простір лише починає наповнюватися. Щоб уникнути безсистемності і некомпетентності необхідно, щоб учителі-предметники із багаторічним досвідом робили свій внесок у заповнення цього інформаційного ресурсу. Поява Інтернет як чергового потужного інструменту освіти стимулює бажання дітей вчитися, розширює зону індивідуальної активності кожного учня, збільшує швидкість подачі якісного матеріалу у межах одного уроку.

Серед українських та зарубіжних дослідників, які досліджували питання застосування мультимедійних технологій в навчанні, слід виокремити наступних: Ляховицького М. В, Глускіна В. М., Конишеву А. В, Рожкову Ф. М., Денисова Ж. А., Цветкова Л. А., Беляєву Л. А., Кузьмичову Т. Н., Куштенко Л. Ю., Кошман І. М., Дубровіна М.І., Грюнера М., Хассерта Т. та багато інших.

За останні десять років навчання із застуванням інформаційних технологій стало звичними для більшості загальноосвітніх та вищих навчальних закладів усього світу. Актуальним також є використання мультимедійних засобів при викладанні мов, оскільки політика освітніх систем у галузі вивчення мов спрямовується не тільки на те, щоб молодь вивчала якомога більше мов, а й на розвиток тих вмінь, що дозволяють бути мобільними та поінформованими. Сьогодні важко визначити питому вагу інформації, яку школярі отримують безпосередньо від учителя та з різноманітних засобів масової інформації, через мережу Інтернет та мультимедіа.

Одним із засобів, які перетворюють вивчення німецької мови на живий та творчий процес, є використання комп'ютерних технологій у педагогічній діяльності вчителя [3, 16]. Комп'ютер є безперечним помічником для вчителя в розробці уроку німецької мови. З його допомогою вчитель може створювати оригінальні навчальні матеріали, які мотивують і націлюють учнів на успішний результат. Наприклад, комп’ютерна програма PowerPoint вже зарекомендувала себе як ефективний засіб підготовки та демонстрації презентацій в сфері навчання. Мультимедійна презентація – це набір сторінок, які послідовно змінюють одна одну, на кожній з яких можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми, відео – аудіофрагменти, анімацію, 3D – графіку, використовуючи при цьому різні елементи оформлення [2, 20]. Вони не вимагають особливої підготовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці. За наявності відповідного обладнання мультимедійні програми володіють необмеженими графічними можливостями, що дозволяє представити будь-який вид діяльності в формі картинок і анімацій. Це особливо важливо а) при ознайомленні з новою лексикою, тому що зображення на моніторі/екрані дають можливість асоціювати фразу на німецькій мові безпосередньо з предметом чи дією; б) при вивченні граматичного матеріалу, коли в дітей 9-12 років ще не достатньо розвинуте абстрактне мислення, а якщо вони бачать на екрані комп'ютера барвисті картинки, схеми, анімовані образи, вони краще сприймають і засвоюють новий складний матеріал [2, 20].

Комп'ютер забезпечує більший ступінь інтерактивності навчання, ніж робота в класі або в лінгафонному кабінеті. Це забезпечується постійною і прямою реакцією машини на відповіді учня в ході виконання вправи. Що стосується навчання усного мовлення, то в цьому випадку вчитель може скористатися мультимедіа [7, 36].

В останні роки одне з провідних місць у педагогічній практиці починають займати електронні підручники. Увага до них небезпідставна, оскільки в них комплексно акумульовані різноманітні функції, окремо притаманні іншим засобам навчання. У роботі з друкованим підручником, зазвичай, пріоритетним виступає зоровий аналізатор, за допомогою якого учень сприймає інформацію: вправи, тексти, діалоги тощо. У електронному підручнику акумульовані можливості забезпечити учня саме тими видами навчальної діяльності, які сприяють залученню і використанню різних аналізаторів для ефективного засвоєння навчального матеріалу (слухового, зорового, мовленнєво-моторного і рухового). А з психології відомо, чим більше аналізаторів бере участь у вивченні навчального матеріалу, тим він ефективніше і краще засвоюється [5, 199].

Створення штучного іншомовного середовища в процесі вивчення німецької мови – одне із важливих проблемних питань сучасної методики. З ним в першу чергу пов’язана реалізація масового навчання (тобто одночасної активністю великої кількості учнів) двом з чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності: аудіюванню та говорінню. Наскільки велика роль мультимедійних технологій в вирішенні цих завдань свідчить той факт, що раніше – до появи мультимедійних технологій – ці завдання навіть не ставились тому, що в методиці були відсутні необхідні засоби для їх практичного вирішення [6, 33].

Необхідність широкого впровадження мультимедійних технологій в процес вивчення німецької мови обумовлена тим, що їх використання розкриває великі можливості для реалізації одного з важливих дидактичних принципів – принципу наочності [8].

Сама природа мовленнєвого процесу потребує, щоб при вивченні німецької мови усне мовлення було в центрі навчальної роботи, особливо на початковому етапі навчання. Тому при вивченні усного мовлення в більшості випадків слухова наочність в порівнянні з іншими її видами грає вирішальну роль. Основне завдання слухової наочності – забезпечити формування і закріплення в пам’яті учнів еталонних мовних зразків і сприяти виробленню навичок їх використанні в мовленні. Виникає питання: в силу яких обставин використання інформаційних технологій може істотно раціоналізувати навчальний процес вивчення німецької мови? Щоб дати відповідь на це питання, потрібно пояснити сутність переваг, якими наділяється навчальний процес, якщо він характеризується широким і кваліфікаційним використанням мультимедійних технологій в рамках певної системи вивчення німецької мови. Основними з таких переваг є наступні:



1. Створення штучного іншомовного середовища. Іншомовне середовище – цілком складне поняття, що втілює в своїй структурі лінгвістичні, психологічні і соціальні компоненти. Коли мова йде про штучне німецькомовне середовище, то до вище згаданих складових додають також методичні фактори, за допомогою яких реалізується використання цілого діапазону допоміжних засобів. Успіх створення іншомовного середовища за допомогою інформаційних технологій полягає насамперед в тому, що аудіоматеріали, відеозаписи чи певні комп’ютерні програми яскраво і наочно демонструють основний компонент іншомовного середовища, тобто німецьку мову, яка в даний момент відтворюється [4, 67].

2. Актуалізація внутрішньої наочності. Уявлення і образи, що виникають в результаті сприйняття, наприклад, аудіо- чи відеоматеріалів, стають повноцінними лише в тому випадку, якщо вони переходять у внутрішні образи. Інтенсивне застосування мультимедійних технологій у вивченні німецької мови веде до вироблення «внутрішніх» уявлень, які за своїм змістом і складають сутність внутрішньої наочності. При такому підході до організації навчального процесу формується уявлення співучасті в подіях, які згадуються в поданих мовленнєвих ситуаціях.

3. Розширення діапазону аудіювання. Добре відомо, що в процесі навчання учні настільки звикають до голосу свого вчителя, до його манери говорити, його темпу, що навіть відмінники, почувши мову інших вчителів, часто повністю губляться, тому що при такій практиці вивчення мови в учнів виробляються певні психічні установки для сприйняття мови в «вузькому діапазоні». Якщо ж обставини змінюються, то їхня іншомовна діяльність «паралізується».

Для того, щоб досягти «широкого діапазону» аудіювання, існує єдиний шлях: тренувати учнів в виконанні вправ на основі аудіо- та відеоматеріалів різних типів. Учням потрібно пропонувати мовлення, представлене чоловічими, жіночими, дитячими голосами, мовлення з різними віковими характеристиками виконавців. Тільки виконання багаточисельних вправ різноманітних варіантів для навчання аудіюванню підводить до оволодіння «широким діапазоном» сприйняття і розуміння німецької мови.



4. Продовження часу перебування в іншомовному середовищі. Існує багато сприятливих і несприятливих факторів, які істотно впливають на формування основ володіння як рідною, так і іноземною мовою. Одним із найбільш значних факторів тут є час, що витрачається індивідуумом на перебування в мовному середовищі.

Продовження часу, відведеного на перебування учня в штучно створеному мікросередовищі, досягається за допомогою інформаційних технологій різними шляхами: реалізацією спеціальних комп’ютерних завдань, переглядом відеофільмів, озвучених іноземною мовою, прослуховуванням спеціально підготовлених записів і т.д [4, 77].



5. Посилення індивідуального навчання. На сучасному занятті з німецької мови, де інтенсивно використовуються мультимедійні технології, викладач дуже часто демонструє зразки іншомовного мовлення. Але суть нового підходу проявляється не лише в підвищенні якості індивідуального сприйняття. Тут є важливим і кількісний показник. При інтенсивному використанні інформаційних технологій, учні сприймають більшу кількість джерел інформації німецькою мовою. Отже, у таких умовах якість і кількість мовної діяльності кожного учня значно підвищується. Тільки завдяки спеціалізованим технічним навчальним комплексам можна створити умови, при яких учні мають активну мовну практику фактично протягом усього заняття. При цьому збільшуються можливості індивідуального навчання за допомогою мультимедійних технологій. Ті учні, у яких не достатньо розвинені мовленнєві уміння і навички, одержують посилені «дози» вправ, спрямовані на формування тих психічних якостей, які необхідні для досягнення певного рівня володіння німецькою мовою [1, 73].

6. Інтенсифікація навчального процесу. Інтенсифікація навчального процесу при використанні інформаційних засобів може відбуватися на двох рівнях.

Перший рівень — це «зовнішня інтенсифікація», завдяки якій навчальний процес інтенсифікується внаслідок широкого впровадження аудіо- та відеоматеріалів, що й сприяє більш щільному вживанню автентичного мовлення. Інтенсифікація тільки на «зовнішньому рівні» була б неповноцінною, якби вона не вступала у взаємодію з інтенсифікацією на «внутрішньому рівні», інакше кажучи, якби людина не використовувала тих невичерпних внутрішніх психічних можливостей, які вона має. Завдяки кваліфікованому використанню мультимедійних засобів в спеціально розроблених вправах мовленнєві уміння та навички стають набагато міцнішими.

Крім того, в умовах інтенсивних тренувань, наприклад, із використанням оригінальних аудіозаписів прискорюється вироблення установки на сприйняття німецької мови, що також є конкретним проявом мобілізації внутрішніх ресурсів учня на більш успішне її вивчення.

Отже, починаючи роботу з інформаціійними технологіями під час навчання німецькій мові, вчитель повинен звертати увагу на фактори, з якими пов'язаний успіх у навчанні, а саме технічна справність приладів, організаційна підготовка учнів до майбутньої роботи, врахування технічних й навчальних можливостей мультимедійних технологій (наприклад, аудіо- та відео засобів, презентацій). До таких факторів належать також способи забезпечення надійного контролю й, що особливо важливо, врахування закономірностей застосування мультимедійних засобів у навчально-виховному процесі вивчення німецької мови.

Отже, використання інформаційних технологій в процесі вивчення німецької мови дозволяє стимулювати процес навчання, покращити сприйняття поданого матеріалу, систематизувати набуті знання та мотивувати до подальшої роботи. Також застосування технічних засобів дає змогу створити атмосферу «автентичного» мовного середовища і розвивати «сприйняття» іноземної мови, з її інтонацією, мовними структурами, кліше та ін.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Глускин В. М. Технические средства обучения в языковых высших учебных заведениях. - М.: «Просвещение», 1975. – 97с.

  2. Денисова Ж. А. Мультимедийная презентация языкового материала как методический прием // Иностранные языки в школе. – 2008. - №3. – С. 20-27

  3. Карамышева Т. В. Изучение иностранных языков с помощью компьютера. – С.П.: Союз, 2001. – 254с.

  4. Ляховицкий М. В. Методика преподавания иностранных языков. Учеб. пособие для филол. фак. вузов. - М.: Высш. школа, 1981. – 159с.

  5. Соломахина И. А. Мультимедийные средства в обучении иностранному язику // Школьные технологи. – 2004. - №5. – С.198-202

  6. Цветкова Л. А. Некоторые преимущества использования мультимедийных средств при обучении иностранному язику // Английский язик в школе. – 2008. - №4. – С.28-34

  7. Шевцова О. І. Використання комп’ютерних технологій як засіб творчого та інтерактивного навчання: комп’ютер у класі // англійська мова та література. – 2008. - №4. – С.36-41

  8. http://www.edition-deutsch.de/lernwerkstatt/
1   2   3   4