страница12/14
Дата24.08.2019
Размер2.65 Mb.

Актуальні проблеми навчання іноземних студентів на сучасному етапі


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

1 Прочитайте речення, поставте запитання до виділених слів за поданим зразком.

Зразок. Банк має гроші. – Що має банк?

Банк здійснює грошові операції. Банк здійснює грошові операції. Банк сплачує відсотки. Банк сплачує відсотки.

2 Продовжіть ряд і подайте одну із загальних назв, наведених у дужках.

1) Книги, меблі, іграшки – це …. 2) Кіоск, базар, магазин – це …. 3) Кефір, цукор, картопля – це …. 4) Нафта, газ, вугілля – це … .



(Продукти харчування, товар, торговельні пункти, природні багатства).

Складіть два речення за даною схемою.

Типи банків




Центральний банк



Комерційні

банки


Спеціальні банки

Універсальнібанки



Іпотечні

банки

Інноваційні

банки


Банки споживчого кредиту

Уніфіковані мовні конструкції у вправах, що подаються як зразки, кліше, трафарети, повинні відповідати всім вимогам, бути типовими моделями, підказками для виконання аналогічних завдань.

У процесі пропедевтичного вивчення економіки студенти на кожному занятті знайомляться з багатьма термінами. Викладач враховує, що терміни узагальнюють абстрактні поняття, важкі для розуміння. Щоб студенти-іноземці не тільки правильно засвоїли нові терміни, а й відповідно відтворювали їх, уживали у своєму мовленні, викладачеві треба проводити значну роботу: новий термін треба чітко вимовити, записати його на дошці, звернути увагу на правопис. Студент повинен перенести термін у власний словничок, повторно прочитати його з правильним наголосом. Ці орфографічно-графічно-орфоепічні вправи сприяють кращому засвоєнню економічних термінів.

Власне термінологічна робота передбачає виконання вправ, у яких відбувається багаторазове звернення до кожного терміна.


1 Запишіть визначення економіки в подану таблицю.

Економіка – це наука про виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів та послуг.


Термін

Що це?

Про що?

Чого?














2 Допишіть речення, використовуючи подані слова.

Економіка – це наука про … .

Слова: навчання, культуру, господарську діяльність.
Економіка навчає людину, … .

Слова: як стати багатим, як стати бідним, як планувати день,
як організувати господарську діяльність.

3 Закінчіть речення, вибравши з дужок потрібні слова.

1) Сімейна економіка – це економіка… (батька, сім’ї, династії). 2) Мікроекономіка – це економіка … (мала, дрібна, одного підприємства). 3) Макроекономіка – це економіка … (велика, глобальна, державна). 4) Мегаекономіка – це економіка … (велика, мільйонна, світова).


4 Поставте запитання до виділених слів.

1) Економіка вивчає ефективне використання ресурсів і управління ними. 2) Економіка вивчає ефективне використання ресурсів і управління ними. 3) Економіка вивчає ефективне використання ресурсів і управління ними. 4) Економіка вивчає ефективне використання ресурсів і управління ними.

Таке багаторазове повторення одного терміна в межах теми в різних лінгвістичних варіантах сприятиме його максимальному засвоєнню.

Невід’ємним елементом наукової мови є таблиці. Трансформація лінгвістичного матеріалу буває двох видів: поділ всієї економічної інформації на групи і введення термінів у таблиці та отримання інформації на основі таблиць. Наприклад:



Прочитайте визначення банку, запишіть його в таблицю.

Банк – це грошово-кредитна установа, яка займається грошовими операціями.

Термін

Що це?

Яка що робить?

Чим?














Прочитайте граматичні структури в таблиці, складіть за ними речення.

Ринок

Механізм


Інтерес

Інтерес


чого?

який?

який?

кого?

праці, капіталу, грошей, акцій

економічний

зустрічний

покупця і продавця


За допомогою таблиць лексикон студентів-іноземців збагачується, уточнюється, активується, техніка виконання цих дій може показати рівень готовності до майбутьої професії економіста.

У науковій мові є цифрова інформація та графічні скорочення при ній, з правилами позначення й читання яких теж треба познайомити студентів. Це графічні (умовні) скорочення назв одиниць вимірювання, які традиційно прийняті в українській мові. І завдання викладача – навчити іноземців правильно користуватися скороченнями, позначенням цифрової інформації в науковому тексті.

Складовою навчального процесу є також самостійна робота. Вона здійснюється як під час роботи над текстом, так і при виконанні вправ. Добираючи систему завдань до самостійної роботи, викладач повинен врахувати всі нюанси, які забезпечать вироблення вміння міркувати (знайти в тексті незрозумілі слова та вирази, виписати їх, знайти переклад у словниках; скласти тематичний ланцюжок тексту; самостійно виконати вправу за поданим зразком).

Якщо на пропедевтичному етапі студенти-іноземці знайомилися зі словничком термінологічної лексики основного тексту теми, то на заключному етапі вони працюють з різними типами словників (словниками-довідниками, перекладними словниками, словниками рекомендованих термінів, тлумачними словниками). Навчити студентів користуватися існуючими термінологічними, зокрема й економічними, словниками – одне із завдань викладача щодо забезпечення навчального процесу доброякісним мовним матеріалом.

Студенти-іноземці закономірно розпочинають опанування майбутньої професії економіста з економічної термінології. Уся розроблена нами система професійно орієнтованих завдань, які можна об’єднати у 20 груп, звичайно, буде сприяти тому, що лексичний мінімум студента-іноземця перетвориться на максимум для спеціаліста-економіста будь-якої держави.


Список літератури
1. Завгородний В. А. Обучение слушанию-письму студентов-иностранцев (на основе профессионально значимых текстов) / В. А. Завгородний, А. И. Киселева // Педагогічні науки : зб. наук. праць. – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. – Ч. ІІ. – С. 67–74.

2. Семеног О. М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О. М. Семеног. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 216 с.



Т.В. Дыченко, Украина, г. Сумы, СумГУ
Использование опорных конспектов

в преподавании химии в высшей школе
Впервые опорные конспекты предложил и начал применять учитель-математик В.Ф. Шаталов [1]. Напомним, что опорный конспект (ОК) – система опорных сигналов, имеющих структурную связь и представляющих собой наглядную конструкцию, замещающую систему значений, понятий, идей как взаимосвязанных элементов. ОК требует точной и понятной расшифровки – «озвучки», как говорят учителя.

Опорный сигнал (ОС) – ассоциативный символ, заменяющий некое смысловое значение; он способен мгновенно восстанавливать в памяти известную ранее и понятную информацию.

Основными требованиями к составлению ОК, по мнению В.Ф. Шаталова, являются [2]:


  • лаконичность (не более 400 печатных знаков);

  • структурность (4–5 связок, логических блоков);

  • смысловой акцент (рамки, отделение одного блока от другого, оригинальное расположение символов);

  • унификация (использование единой символики);

  • автономность (каждый из блоков должен быть самостоятельным);

  • привычные ассоциации (ключевые слова, предложения, ассоциации, схемы);

  • цветовая наглядность и образность.

Текст ОК является материализованной памятью и содержит опорные сигналы в виде знаков. При значительном объеме информации ОК более эффективен, чем звук.

Многочисленные ученики и последователи В.Ф. Шаталова, беря за основу его опыт работ с ОК, предлагают свои подходы к преподаванию той или иной дисциплины, модифицируя авторскую методику в соответствии со своим возможностями, и даже находят собственные интересные решения. Опыт использования ОК в средней школе достаточно богат [3–6]. Мы попробовали применить подобный подход при обучении студентов-иностранцев.

Всем преподавателям высшей школы, работающим с иностранными студентами, известна проблема адаптации перво-курсников к условиям учебы в вузе. В частности, большинство из них не умеют конспектировать, более того, далеко не все этому научатся: среди старшекурсников немало тех, кто боится сократить слово, фразу. Лекция часто превращается в диктовку материала, за которой не видно его содержания и теряется возможность его активного осознания уже на лекции, «здесь и сейчас».

При проведении лекции с использованием ОК студенты являются прежде всего активными слушателями. Их основная цель – вникать в новые понятия, связывать их с уже известными, следить за ходом рассуждений, доказательствами, пояснениями на примерах, не отвлекаясь на подробные записи и не теряя канвы лекции. Есть несколько вариантов проведения лекции с использованием ОК.



Первый вариант. Преподаватель по мере изложения материала формирует ОК на специально отведенной для этого части доски (с помощью ОС). Вместе с ним аналогичный конспект на отдельно взятом листе записывают студенты. В заключение лекции преподаватель вкратце «пробегает» изложенный материал по созданному конспекту.

Предполагается, что есть пособие, из которого студент при детальной проработке изучаемой темы почерпнет не попавший в ОК материал. Это либо имеющийся учебник, либо созданное именно как часть методического пакета учебное пособие. Таким образом гарантируется, что не рассмотренные на лекции подробности изложения смогут быть восстановлены и не станут проблемой. Кроме того, требование «студент – активный слушатель» не означает запрета на записи: студент может фиксировать то, что считает необходимым. Да и сам преподаватель акцентирует внимание на особенно важных или сложных моментах, инициирует их запись студентами в дополнение к ОК (по материалам Интернета).



Второй вариант. Студентам на лекции раздаются ОК, содержащие основные термины и понятия изучаемой темы. Приводим пример такого ОК для студентов-иностранцев медицинского института СумГУ.
ПОЛИ- И ГЕТЕРОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ







В раздаточном материале оставлены пустые места, которые заполняются студентами на лекции. Жирным шрифтом выделен текст, который раздается студентам.

Сформулированный на лекции ОК – это план, по которому нужно воссоздать материал. Его легче запомнить, он не объемен. В начале практического занятия проводится проверка знаний ОК лекции по соответствующей теме. Воспроизведение конспекта не займет много времени у студентов, как и проверка его правильности у преподавателя. ОК может использоваться студентами и при выполнении контрольных работ, для подготовки развернутого ответа.

Методическое обеспечение дисциплины, ориентированное на использование ОК, должно включать в себя как минимум:



  • тематическое планирование дисциплины (рабочая программа);

  • курс лекции или учебное пособие, содержание которого соответствует тематическому планированию;

  • пакет ОК (охватывающий весь лекционный материал);

  • фонды контрольных заданий.

Предлагаемая методика открыта для использования информационных технологий, более того, с их применением она становится более организованной и привлекательной. На лекциях ОК могут применяться в виде презентаций, а организация контроля и самоконтроля может осуществляться с помощью электронных вариантов заданий.

Таким образом, использование ОК дает возможность более рационально организовать лекции, повысить эффективность практических занятий и самостоятельной работы студентов, т.е. использование опорного конспекта оправданно и перспективно.


Список литературы


  1. Шаталов В. Ф. Точка опоры. Организационные основы экспериментальных исследований / В. Ф. Шаталов. – Минск : Изд-во «Университетское», 1990. – 224 с.

  2. Шаталов В. Ф. Эксперимент продолжается / В. Ф. Шаталов. – М. : Педагогика, 1989. – 336 с.

  3. Суконицкая И. И. Обобщающие опорные схемы по химии: методика конструирования и использования, примеры схем с описанием / Суконицкая И. И., Гоголевская Н. И. – М. : МПГУ, 2003.

  4. Ларичев Г. А. Химия: опорные конспекты и методические указания / Ларичев Г. А., Мороз В. П., Кожухова Т. Ю. – Кемерево : КГУ, 2009. – 148 с.

  5. Конспект и конспектирование / Безрукова В. И. // Народное образование. – 2001. – № 5. – С. 150–154.

  6. Штенберг Л. Ф. Скоростное конспектирование : учебно-методическое пособие / Л. Ф. Штенберг. – М. : Высшая школа, 1988. – 31 с.



Захарова В.Н., Украина, г. Сумы, СумГУ
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЙ ПОДХОД ПРИ ОБУЧЕНИИ ФИЗИКЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ ПОДГОТОВИТЕЛЬНОГО ОТДЕЛЕНИЯ ДМО
Физика как учебный предмет играет важную роль в содержании образования на подготовительном отделении департамента международного образования СумГУ. Изучение точных наук дается студентам-иностранцам тяжелее, чем гуманитарных. Специфика преподавания физики состоит в том, что иностранные студенты должны освоить учебный материал, который рассчитан на два учебных года в школе, фактически за полгода. И это, как правило, в условиях низкого уровня подготовки по фундаментальным дисциплинам и недостаточного уровня владения русским языком.

Поэтому современный образовательный процесс требует от преподавателя-предметника не только высокого профессионализма, но и соответствующего уровня методической подготовки, использования более активных и интенсивных методов обучения. Поиск новых дидактических подходов и методов, которые смогли бы сделать обучение технологическим процессом с гарантированным высоким результатом, существовал всегда.

Новая философия образования нашла воплощение в личностно-ориентированной модели обучения и воспитания. В поле зрения оказывается студент как личность, и весь учебно-воспитательный процесс построен с учетом его потребностей, интересов, мотивов, возможностей, способностей, активности, интеллекта и других индивидуально-психологических особенностей. Ведь учебная группа – это сочетание разных способностей, разных характеров, разных самооценок. В каждой группе есть студенты, которые имеют как завышенную, так и заниженную самооценку. Как построить занятия, чтобы каждый студент чувствовал себя комфортно, чтобы учеба вызывала интерес, чтобы он с нетерпением ждал каждой встречи с преподавателем?

На основе изучения студенческого контингента во время лекционно-практических занятий и анализа выполнения письменных работ, можно выделить четыре группы студентов.



Группа I. Студенты, имеющие способности к физике. Они умеют самостоятельно работать, творчески мыслить, легко усваивают и воссоздают теоретический материал, умеют решать задачи.

Группа II. Студенты, имеющие хорошие знания по физике. Они владеют навыками самостоятельной работы, умеют анализировать материал, обобщать физические факты. Однако эти студенты не обладают трудолюбием, медленнее усваивают учебный материал, испытывают трудности при решении творческих задач и требуют помощи преподавателя.

Группа III. Студенты, имеющие средние учебные возможности. Они используют материал по образцу, аналогии, решают только стандартные задачи. Учебная деятельность этих студентов требует оперативного контроля.

Группа IV. Студенты, имеющие низкие учебные способности, слабо воспринимают и усваивают учебный материал, не умеют решать простейшие задачи, не владеют мыслительными операциями, такими, как анализ, обобщение, выделение главного.

Поток научной информации, который получают студенты, очень большой. Это приводит к тому, что они механически заучивают учебный материал и не могут самостоятельно добывать знания, не развивают свои умственные способности. Такие студенты требуют постоянной помощи со стороны преподавателя.

Исходя из изложенного, работа преподавателя-предметника должна строиться с учетом дифференцированного подхода к обучению. При этом основным является:

1) достижение студентами, которые имеют разный начальный уровень подготовки, одинакового уровня знаний, умений и навыков;

2) достижение студентами, которые имеют одинаковый уровень знаний и умений, разных уровней знаний в разных разделах учебной дисциплины.

Дифференциация обучения реализуется в трех формах:



  1. индивидуализированной – каждый студент выполняет индивидуальные задания;

  2. индивидуально-групповой – часть заданий носит индивидуальный характер, часть заданий выполняется группой;

  3. групповой – задания выполняются всей группой.

Изучение физики невозможно без решения расчетных задач. Задачи развивают умения и навыки применения в той или иной форме полученных знаний. Расчетные задачи помогают формированию у студентов количественных представлений о физических процессах. Одним из способов усовершенствования процесса решения задач по физике является рациональная организация индивидуальной работы студентов на занятии. По каждому разделу физики разработаны методические указания с единой логической структурой учебного материала по следующей схеме:

– создание алгоритма решения типовых задач;

– первичное закрепление метода в виде решения аналогичной задачи с планом решения и необходимой помощью;

– решение задачи со свернутым планом или указаниями для решения (степень помощи студентам уменьшается);

– решение нескольких задач для самостоятельной работы, разных по содержанию и сложности;

– творческие задания.

Методика организации дифференцированной учебной работы с дидактическим материалом, в которую включается система задач по каждому разделу курса, может быть организована таким образом: на примере типовой задачи преподаватель детально объясняет возможные подходы, методы, приемы решения, вариации в данных условиях задач, их теоретическое и практическое значение. Это позволяет, с одной стороны, правильно сориентировать в поиске возможных путей решения, с другой стороны, наиболее рационально научить студентов-иностранцев (в том числе со слабой и средней успеваемостью) методам решения физических задач. При этом методические указания позволяют студентам, не до конца усвоившим отдельные этапы решения, обратиться к ним повторно.

Уровень подготовки иностранных студентов определяет характер их дальнейшей самостоятельной работы. Наименее подготовленные решают задачи из методического пособия, используя разнообразную помощь (полные и сокращенные примечания, дополнительную информацию, указания и ответы для самопроверки, повторное обращение к типовой задаче и т.д.). Студенты со средней и высокой успеваемостью могут пропускать некоторые этапы, меньше использовать помощь, выбирать задачи более сложные, быстро переходить к выполнению творческих заданий.

Задачи для самостоятельного решения, которые отличаются содержанием, характером, сложностью, позволяют закрепить метод решения, научить использовать его в разнообразных ситуациях.

В качестве творческого задания студентам можно предложить составить новые задачи или решить нестандартные, сделать обобщения, сконструировать модель явления, принять участие в предметной олимпиаде по физике.

Особое место в учебно-воспитательном процессе отводится работе с одаренными и талантливыми студентами. Почти в каждой группе есть студенты, которые увлекаются исследовательской работой. Этот вид деятельности развивает их личную инициативу и творчество. Необходимо активно способствовать их участию в научно-исследовательской работе, прививать навыки участия в научно-практических конференциях. Студенты под руководством преподавателя выбирают интересующую их тему, язык, на котором готовится доклад, постер или презентация.

Например, на научно-технической конференции преподавателей, сотрудников, аспирантов и студентов ФТФ СумГУ (2008) выступил студент ПО ФРИГ, бакалавр медицины Омар Шабан Хабиб (тема –«Влияние электромагнитных полей на здоровье человека»). В студенческой конференции факультета электроники и информационных технологий СумГУ «Перший крок у науку» (2010) приняли участие: Хулан Даваасурен (тема – «Біофізичні методи дослідження. Ультразвук»); Хенри Нванози Чуквунонсо (тема – «Problems and solution in Nigeria»); в 2011 г. – Нкеокелоние Годвин Икечукву (тема – «Temperature based techgnologies in thermography and cryomedicine»); Тчомбоу Камчанг Мишель Дидье и Тчиджоу Фонганг Кловис (тема – «Production of energy and potential hydroelectricity in Cameroon»).

Повышать интерес к изучению физики помогают информационные сообщения о современных достижениях науки и техники. Такие сообщения целесообразно поручать студентам, которые не особенно увлечены физикой, но постоянно пользуются сетью Интернет.

У студентов инженерно-технического профиля физика – одна из базовых дисциплин в будущей учебе, и они с интересом ее изучают. У студентов медико-биологического профиля изучение физики часто вызывает трудности, и даже неприятие. Поэтому очень важно научить их видеть физические явления в природе, находить проявления и применение физических законов в жизнедеятельности биообъектов.

Использование указанных методов индивидуально-групповой работы способствует активизации познавательной деятельности студентов-иностранцев, развивает их самостоятельность, стимулирует их интерес к изучению физики.

Липовська В.В., Україна, м. Суми, СумДУ
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА

ТА ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ ДИСЦИПЛІНИ «МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ»
Загальною метою проведеного анонімного анкетування студентів було довести до свідомості студентів доцільність та необхідність реформи вищої освіти, яка введена та удосконалюється в Україні, оскільки до цього часу ставлення студентів до Болонського процесу не є однозначним.

Анкетування було проведено серед студентів ІІ та ІІІ курсів (87 осіб), половину респондентів склали іноземні студенти. Анкетування було анонімним. Вітчизняні студенти, які взяли участь в анкетуванні, навчаються за держбюджетною та контрактною формами. Результати анкетування стали достатньо інформативними, висвітлили певні проблеми, показали переваги навчання студентів за кредитно-модульно-рейтинговою системою, а також, на жаль, засвідчили негативні сторони цієї системи.

Передумовами впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи було суттєве підвищення вимог до якості надання медичної допомоги, стрімке збільшення обсягів медичної інформації, глобалізація інформаційного простору та розвиток дистанційної освіти. У той самий час навчання студентів за умовами кредитно-модульно-рейтингової системи потребує й певного фінансування. Студенти медичного інституту СумДУ володіють достатньою інформацією про навчання за умовами кредитно-модульно-рейтингової системи. Ця інформація надається студентам з перших днів навчання в медичному інституті СумДУ, висвітлена на стендах інституту та кафедр. На думку респондентів медичного інституту СумДУ, кредитно-модульно-рейтингова система впроваджена в навчальний процес без достатнього фінансування.

При з'ясуванні питання про те, чи можуть освітні механізми Болонського процесу алгоритмічно бути застосовані у вищих медичних навчальних закладах при вивченні спеціалізованої медичної дисципліни (наприклад, мікробіології, вірусології та імунології, яка є базовою теоретичною дисципліною для всіх без винятку клінічних дисциплін), респонденти висловилися позитивно.

Навчання студентів за умовами кредитно-модульно-рейтингової системи, яке здійснюється у вищих навчальних закладах, надає можливості кожному студенту мігрувати між різними університетами Європи і набувати знання частинами у вигляді окремих модулів, які є обов'язковими в кожному навчальному закладі Євросоюзу та оцінюються однаково – за 200-бальною системою. Результати анкетування показали, що матеріальні можливості на такі поїздки мають лише 2,5% вітчизняних респондентів, а серед іноземних студентів – 25,6%.

Кожен студент при цьому повинен вільно володіти іноземними мовами. Серед вітчизняних респондентів медичного інституту СумДУ вільно володіють іноземними мовами, на їхню думку, 35,7%. З'ясувалося, що майже половина вітчизняних респондентів мали бажання факультативно вивчати іноземну (англійську чи німецьку) мову. Обмежувальним фактором для вітчизняних студентів різних форм навчання є, зрозуміло, оплата за навчання. Як альтернативу навчання в закладах Євросоюзу більш ніж 70% вітчизняних студентів медичного інституту СумДУ бачать стажування в навчальних закладах Росії та 2,5% вітчизняних студентів хотіли б стажуватись у навчальних закладах Польщі, Німеччини, Англії. Стажування в навчальних закладах Росії для вітчизняних студентів неможливе, оскільки відсутні міждержавні угоди, а стажування в медичних навчальних закладах Євросоюзу для студентів медичного інституту СумДУ ще не набуло практичного характеру. Відбитком цих проблем є те, що навчальну дисципліну студенти опановують в одному навчальному закладі, до якого вступили. Можливо, це знижує й мотивацію навчання вітчизняних студентів. Традиційною для студентів залишається лише інформація про особливості навчально-виховного процесу в різних медичних навчальних закладах України, яку студенти «привозять» з предметних олімпіад та наукових конференцій.

Щодо бажання працювати фахівцями в країнах Євросоюзу значна частина вітчизняних студентів, які взяли участь в анкетуванні, висловилася позитивно.

Основною формою навчання в європейських університетах є самонавчання, яке можна назвати консультативно-індивідуальною формою навчання. Як відомо, складовою частиною кредитно-модульно-рейтингової системи є також самостійна робота студента для опанування кожної дисципліни, передбачена навчальними планами. До цієї роботи вітчизняні та іноземні студенти медичного інституту СумДУ підготовлені неоднаково і ставлення також мають різне. Іноземні студенти, у яких навчальний процес ведеться англійською мовою, більш схильні саме до консультативно-індивідуальної форми навчання. Відповідно, самостійна та консультативно-індивідуальна форми вивчення дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» можуть бути реалізовані за наявності в медичному інституті СумДУ сучасного бібліотечного забезпечення, достатньої кількості різноманітних фахових вітчизняних та англомовних наукових видань, підготовлених співробітниками кафедри, при широкому доступі до електронно-інформаційної мережі. Респонденти підтверджують, що на цей час інформації на електронних та паперових носіях для опанування дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» достатньо. Це дійсно так, але викладачу ніколи не можна зупинятися на досягнутому. Крім того, важливою є інформація про те, що респонденти медичного інституту СумДУ впевнені в тому, що, опанувавши дисципліну «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» з високим балом, вони матимуть гарну теоретичну підготовку.

Не новиною є те, що у вищому навчальному закладі лекційний матеріал на сучасному рівні повинен пропонуватися студенту у вигляді «проблемних» та оглядових лекцій, які дозволять студенту розширити знання, опанувати новітні методики лабораторної діагностики захворювань та лікування хворих. Такі лекції повинні базуватися не на «сухому» теоретичному матеріалі, а на наукових розробках кафедри та вищого навчального закладу в цілому, містити матеріали останніх багатоцентрових досліджень, порушувати невирішені чи суперечливі питання. Таким чином, основою стандартів освіти має бути науково-дослідна робота кафедри, завдяки чому студенти отримають не тільки теоретичні знання, а й практичні навички. У цьому напрямі й працюють викладачі кафедри. Усе ж необхідно констатувати, що результати анкетування свідчать про те, що переважна кількість респондентів не підготовлена до сприймання «проблемних» лекцій.

Ще одне питання, яке вивчалось під час анкетування, – кваліфікація випускника-іноземця. Від того, чи буде затребуваним спеціаліст у своїй країні, залежить, чи будемо ми в майбутньому мати абітурієнтів з певного регіону. Нині іноземці, як і громадяни України, навчаються за уніфікованою Програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, але ця Програма може значно відрізнятися від національних програм тих країн, звідки приїжджають студенти, що може в подальшому вимагати складної процедури нострифікації отриманого диплома. Можливо, доцільною є адаптація навчальних програм для іноземців та наближення цих програм до національних стандартів.

Крім зазначених проблем, є й позитивні моменти. Кредитно-модульно-рейтингова система організації навчального процесу стимулює навчання студентів, змушує їх працювати систематично, а не лише під час залікового тижня. Весь навчальний курс з мікробіології, вірусології та імунології поділений на теми, за кожну з яких студент отримує певну кількість балів. Бали також передбачені за написання та захист реферативних робіт. Важливим етапом для студента є складання модуля, основними частинами якого є комп’ютерне тестування, перевірка знань теоретичного та практичного матеріалу у вигляді вирішення ситуаційної задачі та перевірка практичних навичок, яких вимагає програма дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Для отримання позитивного результату студент має інформаційний матеріал у повному обсязі. Позитивна оцінка під час складання модулів гарантує студенту отримання щонайменше 60% балів від максимальної кількості балів. Щоб отримати результат «відмінно» сума балів, яку отримає студент, повинна перевищувати 85% загальної кількості балів. Впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи сприяло підвищенню зацікавленості в отриманні високих балів, змусило студентів готуватися до кожного практичного заняття, тобто сприяло підвищенню мотивації навчання. Практичні заняття відвідуються студентами регулярно. Одночасно ретельне ставлення студента та викладача до практичних занять дає можливість студентам якісно підготуватися до ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка».

Під час анкетування було наголошено на питанні щодо можливості студента якісно підготуватися до складання ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка». Вітчизняні та іноземні студенти констатували, що в процесі вивчення мікробіології, вірусології та імунології під час поточних та підсумкових практичних занять вони поступово опановують матеріал, який пропонувався впродовж десяти років офіційного ліцензійного іспиту. Повторення матеріалу ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» дає можливість вітчизняному та іноземному студенту якісно підготуватися до щорічного офіційного ліцензійного іспиту «Крок 1. Загальна лікарська підготовка», оскільки щорічно під час складання цього іспиту буклет тестів містить 40% питань з офіційної бази даних за минулі десять років.

Підбиваючи підсумок, можна стверджувати, що плідна робота викладача та студента завжди має позитивний результат. Отримання якісної теоретичної підготовки та набуття студентом достатніх практичних навичок є метою викладання студентам дисципліни "Мікробіологія, вірусологія та імунологія".

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14